
Якщо під час експлуатації лампи ви бачите, що кінці її ультрафіолетових елементів стають чорними, не варто списувати це на косметичні дефекти. Це ознака проблеми – відбувається ерозія електродів, а спектральна продуктивність лампи починає знижуватися.
Цикли запуску та зупинки лампи призводять до теплових шоків для електродів. Це спричиняє руйнування напилювального покриття на кварцовій оболонці, в результаті чого зникають лінії спектру при довжині хвилі 254 нм та 365 нм. Якщо ще й використовується баласт, який не відповідає довжині дуги та потужності лампи, то напруга запуску та робочий струм виходять за межі допустимих значень. Лампа працює при вищій температурі, а ефективність фотоініціатора знижується.
Рішення полягає у використанні належним чином спроєктованої системи охолодження лампи, яка дозволяє підтримувати температуру її оболонки в межах допустимих значень – зазвичай 600–850°C для ламп з середнім тиском ртутного пару. Об’єм повітря, що проходить через лампу, регулюється для стабілізації кварцової оболонки та забезпечення стабільної спектральної продуктивності в діапазонах 365 нм, 385 нм та 405 нм.
Завдяки такому контрольованому охолодженню пік інтенсивності випромінювання залишається стабільним, а енергетична щільність, яка надходить до поверхні матеріалу, залишається прогнозованою – зазвичай 600–1200 мДж/см² для чорнил для друку. Це забезпечує однакову якість полімеризації на покритому папері, PET-матеріалах та жорстких пластиках. Також це дозволяє подовжити термін служби лампи з звичайних 1000–1500 годин до 2000+ годин, залежно від кількості запусків лампи протягом зміни.
Під час встановлення необхідно задати об’єм повітря так, щоб він відповідав потужності лампи та геометрії опору. Надмірний об’єм повітря може призвести до припинення роботи дуги та збільшення навантаження під час запуску. Занадто малий об’єм повітря спричиняє перегрів та прискорене чорніння елементів лампи. Обов’язково переконайтеся, що баласт відповідає довжині дуги та потужності лампи. Також необхідно встановити мінімальний час роботи лампи та уникати зайвих запусків. Температуру оболонки лампи можна контролювати за допомогою пірометра, а стабільність спектру – за допомогою радіометра.